Сон-196

Люди, що занадто дбають
Про моральну чистоту -
Всюди тільки й помічають,
Що і як не до ладу.

Поглядом, немов під лупу
Бачать - бруд й незмиті плями,
Й в свому світі-шкаралупі
Їх засуджують негайно.

Хтось - нестримний у коханні,
І, не в змозі зупинитись,
Всіх жінок перебирає -
Від красунь до неужиток.

Хтось - занадто любить гроші,
Їм не має міри й ліку -
Бо душа в золотоноші -
Наче тіло у каліки.

Хтось - обжерливий пузанчик,
Що наїв пухнасті щоки.
Й більше схожий на кабанчика,
Розповнілого нівроку.

Хтось - гравець, а хтось - пройдисвіт,
Має нюх на легкі гроші,
Ошукає, як дурисвіт,
І до нитки облапошить.

Хтось - злодій, а хтось - убивця,
Важко буде і за півроку
Від гріхів таких відмиться -
З видом на тюремні строки.

Хтось - маньяк, яких не знайдеш,
Що бере життя у борг,
Навіть якщо він розкається -
Не пробачить його Бог.

Як же жити - й залишатись,
Білим, чистим та пухнастим
Як святий дідусь-прочанин,
Що глядить з іконостасу.

Серед бруду та болота,
Як не заплямити душу,
Якщо кожная сволота -
Прагне бризнути з калюжі.