Сон-195

Гості - пиру винуватці,
До якого слід завчасно
Підмести, щоб пил на палець
Не скривав від них прекрасне.

Прибираєш, миєш, драєш,
І переш, що аж машинка -
Труситься й димок пускає -
Без перерви й на хвилинку.

Вікна - щоб сміялись гарно
Усміхом у тридцять два,
Щоб виднілися із спальні -
Краєвиди - без гівна.

Щоб злітали тюлі вгору,
Наче крила диво-птаха,
Й не здавались із надвору -
Наче шмат брудного лаха.

Щоб на кухні було чисто -
Щоб ложки та тарілки -
Були вимиті до блиску -
І сіяли, мов зірки.

Щоб у спальні - свіжа постіль
Пахнула, як цвіт жасмину,
Щоб на ній любимим гостям -
Снилися гірські долини.

Щоб у вазах - по букету,
Вирвані задля нагоди -
Бо не просто - а естети,
Проживають у господі.

Господиня - стільки часу
Витратила, щоб квартира,
Всім гостям здалась палацом,
Лиш поріг переступили б.

Начебто, прибралась всюди -
Та у дзеркалі, як роза,
Пляма десь взялась на грудях -
В час, як гості на порозі.

Треба ж так запрацюватись,
Скрізь навівши шик та блиск,
Щоб на себе ані разу
Не вдалося подивитись.

Скрізь прибралась акуратно,
До пилинки-павутинки,
А сама серед кімнати -
Рохкала, як брудна свинка.