З1рок пад1ння

(Поетичний переклад)

Про що я думаю? Про те зірок падіння…
Дивись, униз  летить одна, мов дух, німа,
Враз - крізь повітря діамантова стежина,
Та ось вже шлях її погас… нема…

Не варт питати, зірка де поділась.
О, я молю тебе, мовчи, на мить замри!
Відчув я – світло зоряне в мені розбилось,
Упавши  сяйвом  вглиб душі згори…


Оригінал вірша

О чем я думаю? О падающих звездах...
Гляди, вон там одна, беззвучная, как дух,
алмазною стезей прорезывает воздух,
и вот уж путь ее — потух...

Не спрашивай меня, куда звезда скатилась.
О, я тебя молю, безмолвствуй, не дыши!
Я чувствую — она лучисто раздробилась
на глубине моей души.

Владимир Набоков


Иллюстрация - из открытых источников интернета, автор коллажа Татьяна Давыдова


Рецензии