I знову листопад
Летить за вітром листя,
Світліють ліс, і сад,
І парк, і навіть місто.
А Осінь, як завжди,
Уся у протиріччях:
Тепло і холоди,
Як на людських обличчях.
Учора день ясний
Так схожий був на літо,
Сьогодні ж дощ рясний,
Тепла нема і сліду.
І хочеться втекти
Від прикростей журливих,
Від справ і марноти,
Від слів і фраз фальшивих.
А листя все летить,
Як осені набуток,
Хоч златом палахтить,
Та навіває смуток.
Вже пломінкий вогонь
Запалює калюжу...
Краса бере в полон,
Лікує, тішить душу...
Свидетельство о публикации №121091806364