Син не хоче йти до школи

Гумореска, написана для шкільної вистави

Осінь, ранок, середа, десь шоста година,
Щойно сонце засвітило, Мама будить сина:
Вставай, синку, бо проспиш, запізнишся в школу!
Бутерброди та компот, ось візьми с собою,
На сніданок, як ти любиш - гречка і сосиски,
Як забудеш що робить - дивися по списку,
Жирним шрифтом, на стіні, у тебе у спальні,
Я приклеїла Тобі, інший  - у вбиральні,
Перелічено по пунктам всі важливі справи:
Умивання, одягання і ранкові вправи,
Прокидайся і вставай, застеляй вже постіль,
Бо у школі маєш бути рівно Ти о восьмій,
Знов запізнишся, дивлюсь, як у понеділок,
Поведінка вже така, мені надоїла,
Ой загониш Ти мене, синку до могили,
Буду з Татом розмовлять, хай на тебе вплине!
Натягнувши одіяло аж по самі вуха,
Материнські настанови син уважно слухав,
А почувши під кінець про батька й погрози,
Їй у відповідь промовив, крізь солоні сльози:
Я не хочу ! Не піду! Не проси і крапка!
Знову буде Іванов бити мЕне тапком!
Буде Сидоров кидать крейдою у спИну,
А Петров мене кривлять, знову, без зупину!
А ще Пашка, восьмий -Б, бється кулаками,
Я не хочу ! Не піду! Ну будь-ласка, Мамо?
Хтось минулого вівторка плюнув із плювачки,
Кнопку в крісло хтось підклав, і розмазав жвачку,
Пилипенко, 1-ий А, знову заважала,
На уроці, разів 100, язик показала,
На перерві Гончарук, зі мною дражнилась,
А як вчительці сказав - вона розревілась!
Семенюк, мені в чоло, поцілив з рогатки,
Ще й порвав собі штани - треба ставить латку!
Не проси, бо не піду я до тої школи,
Ні сьогодні, ні в четвер, взагалі - ніколи!
Мама сина обійняла, по голівці гладить:
Ти пробач, але не знаю що Тобі й порадить,
Ти не рюмсай і не плач, топай   видуй носа,
І на учнів-школярів не дивись ізкоса!
Маю я, для Тебе синку, аргумент, конкретно,
Мусиш, рідній, йти до школи - ти ж у ній директор!