А восени зірки яскраві,
Здається, що неподалік.
А як же сяють золотаві,
Немов вогнистий сердолік!
Яка ж краса в нічній безодні,
Як вабить чарами чудес!
Ось зараз підніму долоні
І доторкнуся до небес.
Летять думки, як пух, за вітром,
Туди, де селяться віки,
Де шлях Чумацький дивним світлом
Голубить дзеркало ріки…
Доносить тиша звук гітари,
Душевні пристрасні рядки...
А Осінь вже збирає хмари,
Ховає місяць і зірки...
Осiннi зiрки
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121091306052
Свидетельство о публикации №121091306052
Рецензии