Пірнає вітер в жовті стріхи,
Дерев загублених вночі.
Неспішно бродить сивий Місяць,
В холодну осінь ідучи.
Співає небо між хмаринок,
Калюжі хочуть ще води.
Гуляють пари по стежинах
Згубивши щастя самоти .
Пожовкле листя вірить в диво,
Хоча щось чуло про вогонь.
Не вмре, ще лагідно зігріє
Чиюсь простягнуту долонь .
Засяють роси в переливах,
На павутинні та траві.
І стануть друзями ще більше,
На небі - хмари дощові…
Заплаче осiнь
© Copyright: Владимир Фадеев, 2021
Свидетельство о публикации №121091208183
Свидетельство о публикации №121091208183
Рецензии
