I во вдруг романс вам

Кто тебе разрешіл уjті.
Навсегда v, безвозвратно j.
Былі ведь стіхі. Былі песні скрізь,
Дэ ны була j ты замуvэм.

Ах, твоj взгляд! Этот чудныj лік!
Эті іскры цыганскіе!..
Алі ты мозгі отключыла товді?
Алі вороны разлеталісь?

Былі, да, страшные денькі.
Годы плылі, как ракі.
І неваvно, ты чесныj граvданін
Ілі веруюsыj надто j.

І Елабуга… І в Бугульмі
Я vэ чы плакав по ласцы.
Бо выjшло, шо j я здурів,
Гледячы на дівчаток.

І одна була мні бы і родніj.
Да, эх-эх, выкрунтаска!
І я шо зробыв. Чмокнув ф sочку Нінк.
Хоть і ны возvелал ныц…

Да куды vэ ты наjдыш в Камы світ.
Кама-рупа эт чы ны відьма.
І любылы мы дэсь кудысь поjті
Хоть на неку неvную нічку.

А в Елабузі… ох, с цыганачкі сь
Я j ны зводыв аv взгляда.
Бо така vыва та душа взыjшла
На любві моjіj олімпа.

І сціхы пошлы! Да-да-да! Ах, згынь!..
Я vэ вмів так складаты.
Гэтэ выразіш ув словах чумных,
Шо j душе ны понімае.

Но друvылы мы, быто брат с сыстрічк.
Ны хотіла Валька блыvіj чуть.
То, мо, гэто ты, о, загыбш Марынк,
Воплотылася в мэjі дамцы?

Хытруsыj такыj і упрамыj!..

...ну, да вот vэ Нінк капыніvн зу7!
От пак бувае Карма:
Ф сусідКах моіх ласка