На серце лягає смуток.
І плаче душа беззвучно.
Комусь хтось готує отруту,
Хтось словом вбиває влучно...
І мозок немов в тумані.
І ти - вже не ти, здається.
Увесь в невагомому стані...
Кому є діло до серця?
Десь зараз вмирають тихо -
Ніхто й не згадає, нащо?
Не чутно в домівках сміху.
А ти все ще віриш у краще.
У світле і добре ! В казку!
І мрії твої рятують.
І вже не лякають поразки!
Нічого вони не вартують,
Коли виростають крила
З любові, віри, надії...
І ти відчуваєш силу
Що серце і душу гріє.
11/08/21
На серце ляга смуток
© Copyright: Наталия Бучковская, 2021
Свидетельство о публикации №121091204416
Свидетельство о публикации №121091204416
Рецензии
