Коли закінчиться осінь,
Настане холодна зима.
Я з сумом згадаю роси,
А потім зітхну крадькома.
Бо все, що я так любила,
Усе, що несла у вірші,
Мені розправляло крила
І спокій давало душі.
Я знаю, що взимку морози
Навіють нестерпну печаль,
Не раз пригадаються грози,
Небес лазуровий кришталь.
Занурить у сон летаргія
І річку, і луки, і ліс...
Нахлине, як дим, ностальгія,
Охопить негаданно млість...
Коли закiнчиться осiнь
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121090607197
Свидетельство о публикации №121090607197
Рецензии