Ти ж Дівчинка-Сонце,
Тож не думай здаватись!
Бо не в нашій природі
Сумніти й боятись.
Не в нашій природі
Страждати, жалітись.
Хто ж бо стане за нас
Гріти й світитись?
В нашій волі сміятись
Так щиро-щасливо,
Щоби заздрили люди,
І вірити в диво.
Повірити честно,
Шалено, навічно.
І знову всміхатись
І знову світитись.
Не в нашій природі бо
Плакати гірко,
Думати зле,
Бо у нас інші мірки.
І буде веселка
Широка й барвиста,
І буде нам небо
По-справжньому чисте.
І зорі палатимуть
В ньому кудлаті,
І очі сіятимуть.
Мають сіяти…
Бо ти ж, моя люба,
Дівчинка-Сонце!
Наше щастя на крилах
В Янгола-Охоронця!
06.09.21.
Дiвчинка
© Copyright: Екатерина Руслановна Бойко, 2021
Свидетельство о публикации №121090605803
Свидетельство о публикации №121090605803
Рецензии
