Відчуваю проникливу ніжність
У серпневих задумливих днях,
Забуваю, життя - це не вічність,
Ціла Вічність - лишень ти і я.
Вічність - наше щасливе кохання,
Наші мрії і голос душі.
Хоч дорога життя невблаганна,
Та любов не боїться дощів.
Чую вітру щемливі долоні...
Трохи сумно прощатись з теплом.
Осінь холодом віє на скроні,
Викликає душевний надлом.
Та не гасне у серці надія,
Що любов буде вічно жива,
Золота мелодійна стихія
Підбере милозвучні слова.
Вiдчуваю нiжнiсть
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121090205989
Свидетельство о публикации №121090205989
Рецензии