О, як шанують осiнь всi поети...

О, як шанують осінь всі поети...
Ну, майже всі,  не хочу заперечень.
Знаходять сотні слів і  сотні речень,
Оспівують  у одах і сонетах.

Красуня осінь, фея листопада
В розкішних шатах  золотого листя
Прикрасила навколо всі обійстя -
Десь айстрами, десь гроном винограду,

Десь  у травичці колосом пухнастим,
Десь сивим гіркуватим полином...
Частіше дощ блукає за вікном,
Щоб срібну нитку без упину прясти.

В повітрі смуток, радість чи натхнення -
На будь який вельми примхливий смак.
Бо осінь  має тисячі ознак
І кожному дарує одкровення...

1.09.2021


Рецензии