О, як шанують осiнь всi поети...
Ну, майже всі, не хочу заперечень.
Знаходять сотні слів і сотні речень,
Оспівують у одах і сонетах.
Красуня осінь, фея листопада
В розкішних шатах золотого листя
Прикрасила навколо всі обійстя -
Десь айстрами, десь гроном винограду,
Десь у травичці колосом пухнастим,
Десь сивим гіркуватим полином...
Частіше дощ блукає за вікном,
Щоб срібну нитку без упину прясти.
В повітрі смуток, радість чи натхнення -
На будь який вельми примхливий смак.
Бо осінь має тисячі ознак
І кожному дарує одкровення...
1.09.2021
Свидетельство о публикации №121090103987