Осiнь за дверима
Іде спочити літо,
Вернутись обіцяє через рік.
В душі багато прагнень,
Та у часи відліту
Не стримати сумних думок потік.
В бокалі кришталевім
Лазурового неба
Клубок похмурих, безпросвітних хмар.
В промінні полудневім
Купаються ще стебла,
Та відчувають присмак сонних чар.
Вже осінь за дверима
В строкатому убранні
У вирій виряджає птичий клин.
Рішучість невмолима
У голосі сопраннім
Таїть майстерно вразливий полин...
Свидетельство о публикации №121083105547