Меланхолiйнi ноти
Неначе осінь ніжно обійма.
Притихла навіть річка повновода...
Чому ж так смуток жалісно пройма?
Пливуть по небу хмари неквапливо,
Притулок, мабуть, мріють десь знайти.
А в серці згадка юності щемливо
Веде в примарні, бажані світи…
Зворушливо лунає вітру соло
Про елегійний, ревний час дощів...
Як світоч, спокушає видноколо...
Меланхолійні ноти у душі...
Свидетельство о публикации №121083103058