Меланхолiйнi ноти

Торкається ранкова прохолода,
Неначе осінь ніжно обійма.
Притихла навіть річка повновода...
Чому ж так смуток жалісно пройма?

Пливуть по небу хмари неквапливо,
Притулок, мабуть, мріють десь знайти.
А в серці згадка юності щемливо
Веде в примарні, бажані світи…

Зворушливо лунає вітру соло
Про елегійний, ревний час дощів...
Як світоч, спокушає  видноколо...
Меланхолійні ноти у душі...


Рецензии