Алерг я-1

У мене алергія на твій погляд,
Що липне, і чіпляється смолою,
Від нього дрож – і ледь вловимий здогад,
Що я вступила – в ньго не ногою.
У мене алергія на твій доторк,
Що шкірою розходиться, як пляма,
Я не давала на насилля квоти,
Хоча не маю над собою влади.
У мене алергія на твій  запах,
Що дивно передує твоїй зяві,
Я можу відшукать тебе на мапі –
Довірившись обманливій уяві.

Дратуєш, хоч іще за кілометр,
Хоча вітаєш усміхом привітним,
Я – муза, ти ж – невизнаний поет,
З яким би не зустрілася  повіки.
Дратуєш, - до бажання оминути
І перейти на протилежну вулицю,
Але привітом – ти береш у пута
Мої кілька секунд розгубленості.
І знову – наша вивірена зустріч,
Хоча ти кажеш, - просто випадковість,
Мабуть, я винятково невезуча,
У черзі інших необовязковостей.

У мене алергія на твій стиль
Цікавитись життєвими дрібницями.
Навіщо тобі знати, де і з ким,
В котрій годині, аби не спізнитися.
У мене алергія на надточність –
І звіреність в годинах та хвилинах –
Ти можеш несподівано – заскочить,
У час, непередбачливо-зупинений.
У мене алергія на обман –
Прекрасний, замаскований під ретро,
Який я прочитаю по губам,
Невизнаного долею поета.