Covid-19 на мой час расставания aizek morgan Rus,

"COVID-19"

Беда со мною все-таки случилась!
Я заблудился в сЕтях моего сознанья,
И скоро утону в открывшейся пучине этой бездны.
О,Боже мой! Зачем меня оставил?
Всем ужасам и страхам на прощанье,
Приняв неравный бой с армадой диких тварей,
Последнее Живое Слово я скажу.
Непобежденным, верным слову,
Я в тихий вечный сон сегодня ухожу.

Прости,моя любовь, несбывшиеся грезы.
Слеза омоет душу мне как жертвенная кровь.
Забудутся навек слова напрасных обещаний,
Лишь одиночество мне дАрует покой.

Попытка к бегству не засчитана!
Ведь сердце все прободено от ран.
И больше всех себя мы ненавидим,
И манит нас опять самообман.

И грянул час прощанья с этим миром!
Душа стихает, голос уж не мой-дрожит!!
Как грустно,больно,дико,тягостно прощанье!!!
Удушье-это смерть!!!!Душа моя кричит...

Great trouble has happened
to me after all!
I am lost in the nets of my consciousness!
And soon I will drown like a safeless boat
in the opened abyss of darkness.
Oh, my God! Why am I disappearing?
In unequal battle to all horrors and fears
with armada of wild creatures.
I will only say my Living word.
Undefeated and true to the word.
Seems I'll have the eternal sleep today?

I'm sorry, my love,
our dreams never done.
Only tears can wash my trebling soul ,
with the blood of pure sacrificing
Vain words of my promises,
will be forgotten.
Only loneliness gives me peace.

This attempt to escape is not accept!
My heart is all pierced from wounds.
And most of all we
had to hate ourselves,
Self-deception beckons us again!

My hour :'Say good bye ,this world!'
has come.
The heart subsides, the voice is
no longer mine-It trembles!!
How painful,sad,disgusting, wild is farewell!!!
The Death is always mortal suffocation!!!
That was my soul the final screaming..


Біда зі мною все-таки трапилася!
Я заблукав у мережах моєї свідомості,
І скоро потону в відкрилася безодні цієї безодні.
О, Боже мій! Навіщо мене залишив?
Всім жахам і страхам на прощання,
Прийнявши нерівний бій з армадою диких тварюк,
Останнє Живе Слово я скажу.
Непереможеним, вірним слову,
Я в тихий вічний сон сьогодні йду.

Прости, моя любов, нездійснені мрії.
Сльоза омиє душу мені як жертовна кров.
Забудуться навік слова марних обіцянок,
Лише самотність мені дарує спокій.

Спроба до втечі не зарахована!
Адже серце все прободено від ран.
І більше всіх себе ми ненавидимо,
І вабить нас знову самообман.

І грянув годину прощання з цим світом!
Душа стихає, голос вже не мій-тремтить!!
Як сумно, боляче,дико, тяжко прощання!!!
Задуха-це смерть завжди!!!!Душа моя кричить.