Млинцi для щастя з чарiвного борошна

Дивлюсь на дивА я кумедні оці -
Те це ж не сніжинки  -
сріблясті
м
л
и
н
ц
і
!

То Заметіль, з хмарки звісивши ніжки,
З посмішкой нам прикрашає доріжки!
Смажить млинці з борошна чарівного:
- Скільки захочу!
А що тут
такого?...

Їжте красу неземную оту,
І пам'ятайте
мою
д
о
б
р
о
т
у
!

Тісто із хмарок нічого не важить.
Ліпить зима,
а хурделиця
смажить.


Рецензии