Иван Франко - Не боюсь я ни бога, ни бесов

Не боюсь я ни бога, ни бесов,
В чистоте храню своё сердце;
Не боюсь я и волка из леса,
Хоть в стрельбе не считаюсь умельцем.

Не боюсь я царей и не буду,
Хоть у них есть солдаты и пушки;
Не боюсь я людских пересудов,
Хоть способны те вывернуть душу.

Даже гнев твой, дивчина-зарница,
Не пугает ни капли, дружочек:
Мне лицо твое нежное мнится
И искристые ясные очи.

Лишь когда на то личико чудное
Грусть-тоска иль печаль лягут тучей,
И дрожание нервное нудное
Губки милые будет мучить,

И упрёк где-то в горле застынет,
И в бессильи опустятся руки,
Умоляющим взглядом окинет
И попросит о помощи друга,

Вот тогда мое сердце сжимает,
Как клещами, стальная тревога:
Боль безмолвная больше пугает,
Чем все громы и тьма у порога.

ИВАН ФРАНКО
Перевод Дениса Говзича

И ОРИГИНАЛ

Не боюсь я ні бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюся я й вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.

Не боюсь я царів-держилюдів,
Хоч у них є солдати й гармати;
Не боюсь я людських пересудів,
Що потраплять і душу порвати.

Навіть гнів твій, дівчино-зірничко,
Не лякає мене ні крихітки:
Я люблю те рум’янеє личко
І розіскрені очі-красітки.

Лиш коли на те личко чудове
Ляже хмарою жалісна туга,
І болюще дрижання нервове
Ті усточка зціплить, як шаруга,

І докір десь у горлі пропаде,
І в знесиллі опустяться руки,
І благає підмоги, поради
Прошибаючий погляд розпуки,

Отоді моє серце стискає,
Мов кліщами, холодна тривога:
Біль німий мене більше лякає,
Ніж всі громи й злих сил перемога.

Іван Франко

Художник Олег Шупляк

ДАЛЕЕ

Иван Франко «Если б знал я чары»
http://stihi.ru/2020/08/27/560