Невблаганний час спинити...

Дозріває щастя серпень,
Літо ніжно догорає,
І щемливе моє серце
Бачить радість в небокраї.
Відшукати в собі Бога,
Невблаганний час спинити -
В'ється дума-недотрога
Біля поля - там, де жито.
І пилюка, мов уява,
Вимальовує майбутнє.
Вздовж шляху жовтіють трави,
Як природа, зріє сутнє...

 Михайло Гуміров.  26.08.2020,2021


Рецензии