Дивлюся, світає,
сонце виглядає,
біля хати у садочку
вишня дозріває.
З півдня тихо вітер віє,
вишні червоніють,
а за річкою Висунню
поле зеленіє.
Де не глянеш, в селі хати
гарненькі, біленькі,
чисті вулиці у квітах
такі як і ненька.
Простяглися вздовж села
де дорога пролягла,
і там така вода чиста
з місцевого джерела
В ставку брьохаються гуси
та качки крякухи,
і я забув давно про бідність
з бавовни макуху.
У крамницях на полиці
свіжий хліб із косовиці,
а в сільпо гнуться полиці
від горілки із пшениці.
Мені приємно так було
ніби життя нове прийшло,
а вже коли зовсім проснувся,
мов в девяності повернувся.
Від сонця вмгоріло поле,
у селах зникли і лікарні й школи,
дітей немає у садочках,
а я на цьому, мабуть завершу цю строчку.
Укр. Дивлюся, св1тало
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2021
Свидетельство о публикации №121082300564
Свидетельство о публикации №121082300564
Рецензии