Ось вже й осiнь Скоро осень, господа

Ось вже й осінь ...


Нам здавалось, що завжди буде літо,
Сподівались, що любов буде гріти,
Нам росинки діамантами здавались,
Ми сміялись, ми любили, ми кохались.
 
Відбуяли почуття із дощами,
Залишивши на душі мітки-шрами,
Відлітає вже з гілок лист останній,
Що ж так мріємо й так хочемо кохання?
 
ПРИСПІВ:
Ось вже й осінь на поріг, ось вже й осінь,
Літа барви відлетять скоро зовсім,
Клин безсилих журавлів вітер зносить,
Ось вже й осінь йде до нас, ось вже й осінь.
 
(2)
Оь вітри вже вкотре холодом зітхнули,
Ось із небі хмари дощик притягнули,
І під серцем легким смутком защеміло,
Тож наснилося це літо, чи віджило?

Нескінченним нам колись життя здавалось,
Але звідки ця гірка й солона старість?
Звідки впав на скроні й виграває іній?
Ми на фото посивілі в час осінній.
 
ПРИСПІВ:
Ось вже й осінь на поріг, ось вже й осінь,
Літа барви відлетять скоро зовсім,
Клин безсилих журавлів вітер зносить,
Ось вже й осінь йде до нас, ось вже й осінь.

https://youtu.be/SpbTmc6c9X4