До осені залишилось так мало,
Нагадує про це і календар.
Уже дощі лякають світ зухвало,
На небі з кожним днем все більше хмар.
Та сонце золотаве ще спекотне,
Ще неохоче відпускає пал
Купається в блакиті безтурботно,
Хоч неминучий близько вже фінал.
А ми не хочемо прощатись з літом,
Сумуємо, коли тремтить листок,
Так хочеться ще милуватись квітом,
Дивитись на високий бересток.
Уранці так блищать тремтливі роси,
То ж тішусь і схвильовано шепчу:
"Не поспішай покищо, чуєш, Осінь!
Ще встигнеш упиватись досхочу!"
Фiнал вже близько
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121081904339
Свидетельство о публикации №121081904339
Рецензии