БОкС-53

Дві сестри жили недружньо -
Наче дві частини світу.
До чужих проблем байдужі
І холодні у привітах.

Одна була прогресивна
І жила в великім місті -
Інша - більш консервативна,
У селі мала обійстя.

Поки кралечка-міщанка
Розважалась, як хотіла.
У селі робота зранку
І до вечора кипіла.

Поки пані кавалерів -
Як перчатки, тасувала,
То селючка на пленерах
За коровами ганяла.

Поки пані - в кінофільмах
Видивлялась голий пеніс,
То селючка - енергійно
Відгортала гній на фермі.

Поки пані - розвивалась
В інфополі інновацій.
То селючка - допивала
Чарку-дві від деградації.

Не приїде, не поможе,
Не розділить біль та втому,
Сестри начебто і схожі,
А насправді - лід і пломінь.

Тож коли явилась пані
На сестринському порозі -
Їй були так само раді,
Як пронирливій занозі.

Хтіла прикупить продуктів,
На домашньому прикормі,
З скидкою, або за дурно,
По-сетринськи так би мовити.

Та селючка врахувала,
Мозолі, випнуті вени,
Всі болячки, що пізнала,
Поки горбилась на фермі.

Безпросвітню безнадію,
Й копійчані заробітки.
І самотність, що у хліві
Розділяли свині-свідки.

Тож втридорога схотіла,
Увірвати куш за пашу.
І чому так збайдужіла -
До сестри - ніхто не скаже.