Серпневий мiнор
Ось уже й річка холодна.
Линуть у вічність нестримні літа,
Наче в химерну безодню.
Скошене поле і зібраний мед,
Яблука зріють, малина.
Всюди багато осінніх прикмет,
Стрімко коротшає днина.
Скоро вже Осінь прикрасить ліси,
Айстри розквітнуть, жоржини...
Небо озвучать птахів голоси,
Дощик посипле краплини…
Буде співати на ґанку цвіркун,
Кава зігріє затишно...
Смуток торкнеться напружених струн,
Вікна заплачуть невтішно...
Свидетельство о публикации №121081705245