Котиться яблуком літо
Прямо в осінній засік.
Птаство спішить до відліту,
Тягне їх південь щорік.
Сонце на диво спекотне,
Вабить безхмарна блакить,
Покищо осінь вільготна
Зовсім її не страшить…
Скошене поле чорніє,
Трави пожухли в степах,
Ніч прохолодою віє,
Скоро не буде тепла.
Літо на спаді, і серпень
Сумно іде по стерні...
В серці багато ще прагнень,
Лічить схвильовано дні…
Лiто на спадi
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121081705217
Свидетельство о публикации №121081705217
Рецензии