БОкС-49

Як живий та повен сили -
То живеш, як ураган,
Крутиш вдачею щосили -
Щоб впіймати свій талан.

Кожнім стрічному є діло
До твоїх життєвих планів,
Хто сміється, хто радіє,
Із досягнень безталанних.

Сунуть носа перехожі -
І сусіди - йдуть на чарку,
Бо удачливий і схожий -
На Єгову із цигаркою.

Всі цікавляться, як справи,
Як дружина, скільки діток, -
Наче їм своїх бід мало -
Хочуть щастю порадіти.

Усміхаються напохват,
І радіють безпричинно,
Поки обведуть - як лоха
Кругом пальця, - і покинуть.

Поки втопиться удача -
На дні випитої пляшки -
Поки ніц не буде значить -
Як начальник учорашній.

Та й тоді знайдуться праві,
Щоб у спину дорікнути,
Чом напився, знову пяний,
І рамси усі попутав.

Лиш коли прийде хвороба -
Із страшних, невиліковних,
Всі забудуть про небогу,
Як не зналися до скону.

Як не жив, ні з ким не знався,
Залишив порожнє місце,
Як ніхто не чаркувався,
Не бухав із ним допізна.

Як пропив талан і долю,
До останньої сорочки,
Був останнім алкоголіком, -
І помер в годину точну.