Горобина плаче: "Осінь вже іде.
Скоро моє листя зовсім опаде.
Часом відчуваю - безталанна я,
Червоніють грона, може, хвора я?"
Серпень обіймає, пестить вітерцем:
"Не сумуй, що скоро осінь із дощем.
Ти така вродлива, ти - гаїв краса,
Від дощів і снігу врода не згаса.
Скоро змінить барви листя на гілках,
Прилетить до тебе знаттєлюбний птах.
Заспіває пісню про життя-буття
І розкаже світу про твоє вбрання.
Спалахнуть узимку грона, як рубін,
На снігу засяють цяточки жарин.
Витри, горобино, сльози, не сумуй,
Вроду, наче щастя, радісно даруй."
Плаче горобина
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121081505569
Свидетельство о публикации №121081505569
Рецензии