Кожен день ми не вбиваємо себе
Лише з-за того, що
Десь там на небі чекає нас Бог.
Кожен день ми закохуємо в себе
І лягаємо у ліжко вдвох.
Але я, я вже не можу
Малювати долоні,
Ніжні долоні.
І у серці ми сховали тебе
І ми звали тебе своїм другом,
Ми молилися.
Кожен з нас не виходив за рамки,
Не виходив з кімнати –
Ми хотіли врятувати себе.
І очі були чисті як небо
Над моєю головою,
Над моєю душею.
У думках я помирав сотні раз,
Я не бачив світла, я згас
І зупинився час.
Променем зверху об’єднав всіх нас,
Не кидав Він слів на вітер –
Рятував людей враз.
І тихо, стало тихо як в небі
Над моєю головою,
Над моєю душею.
(24.09.2012)
На ти
© Copyright: Константин Кондратюк, 2021
Свидетельство о публикации №121081503333
Свидетельство о публикации №121081503333
Рецензии