(дивна асоціація, спровокована І. Губерманом)
У вікно заглядає епоха,
ліжко – в кутку кімнати,
та коли мені баба - нітрохи,
на епоху мені наплювати.
– Ігор Губерман
Звуки нічні у панельних домах
чуєш - до оху.
Чи то сусідка блукає в пітьмах,
чи, може - епоха.
Голос за стінкою тихий пустий,
фрази ті ж самі...
«Ні, я втомилась, прости,
не грай мелодрами…
ноги не держать, і руки тремтять,
стягнуті жили...
не буду... роки хай летять…
значить, рішила…»
Чи голос, чи кроки, чи крилами змах
мені через стіни...
Звуки нічні у панельних домах,
звуки і тіні.
Тiнi i звуки
© Copyright: Петр Скорук, 2021
Свидетельство о публикации №121080806406
Свидетельство о публикации №121080806406
Рецензии