Завмерла радiсть

Завмерла радість,
Посеред підводних кіл,
Оє потім – тут
виросла
З ненасття,
Її ніхто вже не обмежить слів,
Бо готувала собі – щастя!
Те щастя, що поміж вітрил,
Розкішним вітром дбе,
По небокраю,
Те щастя, де так мало слів,
А зорі в ті слова найдужче грають.
               
18.11.19


Рецензии