Я придбаю домівку десь отут на Подолі,
Щоб тебе, моя мила, привести туди,
Потім вирию яму велику доволі,
Щоб хазяйським качкам вистачало води.
А білий качур на ставку,
Що я влаштую у парку,
Колише зірку, чи зіркУ -
Я не ку-ку.
Али поки живу, як жебрак, просто неба,
Де птахи починають своє тьох-тьох-тьох,
Та вгадаєм удвох, бо самому не треба,
Наших п'ять номерів із шістьох.
З мене ти не глузуй, бо ковтнувши горілки,
Отакої казав працівник казіно:
Буде купа грошей, щоб купити домівку,
А до неї іще де-якеєсь майно.
Я придбаю...
© Copyright: Юрий Костанда, 2021
Свидетельство о публикации №121080307554
Свидетельство о публикации №121080307554
Рецензии