Сон-175

Подивились дітки мультик
Про рожеву милу свинку -
В неї хвостик, наче прутик,
Й вушка - серця половинки.

В неї рильце - вкрите пухом,
В руку тиця холодком,
Ним вона одним лиш рухом -
Дім переверта верх дном.

В неї вії, як гачечки,
І копитця - злотодзвін,
Вона ходить у вервечці -
За свинею у загін.

В неї бантик біля вушка,
Й намальований румянець,
Вона - мила веселушка,
Всіх запрошує у танець.

Голосок бринить струною,
І розмова - наче пісня,
Сипле мовою ясною,
Більш ніж лементом і виском.

Дітки разом захотіли,
Щоб батьки маленьку свинку,
На базарі прикупили -
Й поселили у будинку.

Бо в них іграшок - багато,
А живої - ні одної,
Тож їм хочеться погратись
Із маленьокою свиньою.

Тож на ранок - серед ігор,
Кубиків, простих ляльок,
Поросятко - рожевіло
І вищало - в голосок.

Не впізнають діти свинку -
Геть не схожа на мультяшну,
Вимагає лакоминку,
І смаколиків домашніх.

Вимага соломки в клітку,
І почухати за вухом,
Сонця - взимку, снігу - влітку,
Й под голову - кожуха.

Вимага, щоб по режиму -
Їй вклонялися гарненько,
Аби чемно всі служили -
І великі, і маленькі.

Де рожеві милі вушка,
Хвостик, скручений в спіраль,
Де весела щебетушка -
Що сія, як етуаль.

В мультику свиня - співає,
В кольрових чобіточках,
Й після себе не лишає -
Подарунки по куточках.