Так бракуе обiймiв твоiх...

Так бракує обіймів твоїх...
Тих – щоразу дівочих і ніжних.
Так бракує – завжди, як нарізно
ми існуєм...  А в віршах моїх

можна бути з тобою щомить,
бути і громогласним, й інтимним,
бо з тобою і в стужу не зимно,
навіть як заметіль голосить.

А життя вимагає розлук –
вчить життя знати ціну обіймам,
вчить шукати спасіння у римах –
тінях мрій і несплетених рук...


Рецензии
... Нежность твоя, мой милый...
нет ей предела в мире!..
Даже в бескрайнем море
лаской прибой ей вторит:
гладит волною берег,
так же, как я, поверит,
что, обнимая сушу,
встретил родную Душу.

Елена Транковская   03.08.2021 00:26     Заявить о нарушении
Именно стихи

Миклош Форма   02.08.2021 09:28   Заявить о нарушении