Життя згорнуло все минуле помаленьку
І зав'язало вузликом,
Як стара бабця копійки в хустинку.
І відпустило долю й думку,-
Лети на всі чотири сторони.
І полетіла ластівкою,
Кружляли над бідою ворони.
Тужила над гніздом, над пусткою,
Знесилена присіла на даху.
Побачила, не все ще втрачено ,
Та й ну гніздечко вити хутко.
В житті по-всякому буває, -
Десь забере і обдере до нитки,
Надії в друзки розламає,
А потім принесе новi пожитки,
Весна зігріє, й знову розквітаєш.
I полетiла ластiвкою...
© Copyright: Светлана Ганоцкая, 2021
Свидетельство о публикации №121073107524
Свидетельство о публикации №121073107524
Рецензии