Життєвим шляхом задоволена,
Але бувало не завжди,
Коли з'явився в ньому ти,
Ніжніше стало пофарбовано.
Мій втомлений самотній хрест
Став менш обтяжувати душу.
І я зізнатись в тому мушу
Тобі, чудовий Еверест,
Що інша стала...ще дуркую,
Запал гордині ще вирує,
Але згасає поступово,
З тобою разом так чудово.
Бувають свари, зле, дурниці,
Темніше кольори від них,
В житті не буде більше лих,
А тільки щастя таємниці.
Фарби
© Copyright: Антонина Белоусова, 2021
Свидетельство о публикации №121073008217
Свидетельство о публикации №121073008217
Рецензии