Віщують хмари непогоду,
Кружляють в небі, як круки,
Чи, може, ждуть якусь пригоду,
Чи обговорюють чутки?..
Повітря відчува вологу,
Блідніють трави з кожним днем...
Чи літо йде до епілогу?
Так тільки ж в серпень ми ідем…
Ще буде літніх свят немало:
І день Іллі, й Медовий Спас,
А душу вже проймає жало,
Що день осінній квапить час.
Не стих іще пташиний щебет,
Ще зранку чується романс...
Дивлюсь з тривогою на небо,
Невже тепло покине нас?..
Осiнь квапить...
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121073007601
Свидетельство о публикации №121073007601
Рецензии