Ой, дитина упала у воду», -
Мати в долоні плеснула,-
«Дитинко,іди сюди!
Тобі я ж казала,люба,
Не бався біля води.
Платтячко забруднила,
В багнюці волосся й лице,
Тебе ж я просила, мила,
Не гратися в ньому на вулиці.»
Втомлена мати присіла,
На ґанку схилилась до хати.
Важко одній ростити,
Сумно малечі без тата.
Як янгол з малим янголятком,
Чисті душею та думи сумні.
Дитина нудьгує за татком,
А мати карає себе без вини.
Ой, дитина упала у воду...
© Copyright: Богдан Николаевич Мыхник, 2021
Свидетельство о публикации №121073006674
Свидетельство о публикации №121073006674
Рецензии
