Крокує літо, пришвидшує хід.
Вже липень відсвяткує свій відхід.
Жнива його завершують ходу,
А я за ним печалі відведу.
Нехай іде , бо час не зупинить:
Ще день, година, а за нею мить -
Так і життя сплива за роком рік.
Оглянемось, а час безжально втік.
Чи ти добро робив, а чи зрікавсь,
Лише роптав, що ти набідувавсь.
Чи милосердним був, чи одержим,
А чи шукав лише до слави рим.
Байдужим був, або ж хулив усіх.
Коли хтось плакав - ти назустріч сміх.
Чи ближнього прощати міг завжди,
А якщо ні, то прощення не жди.
І чи любов ти сіяв між людьми,
Не затулявсь від ближнього крильми.
Усі записані твої діла.
Дай , Боже, віри, щоб усе змогла.
Дай, Боже, вiри
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2021
Свидетельство о публикации №121072904287
Свидетельство о публикации №121072904287
Рецензии
