«… Це десь –
Чи в старому північному серці? –
В моєму!»
(Еміль Верхарн)
Ми ловили носату рибу
В морі солоному наче сльози,
А зловили вчорашнє сонце –
Червоне як лісова ягода –
Суниця галявин смарагдових.
Зловилось у наші сіті
І тріпотіло як серце селянки,
Що сіяла зерна ячменю
На поле північного вітру –
Холодного, наче срібний дзвін.
Вчорашнє сонце
Видиралося з наших пут,
Рвалось в прозорі хвилі,
Певно хотіло втопитись,
Захлинутись пітьмою глибин,
А ми його кинули в небо –
Бо небо – це теж море,
Тільки запашне і солодке,
А потім дістали ножі –
Не свячені, а просто рибальські,
Грубі як слово воїна,
І різали ними тенета –
Ми не хотіли більше
Ловити таку здобич,
Яка тріпоче в небі
І пливе отуди за обрій,
Де живуть біло-сірі птахи,
В які вселяються душі
Рибалок.
Десь
© Copyright: Шон Маклех Патрик, 2021
Свидетельство о публикации №121072500668
Свидетельство о публикации №121072500668
Рецензии
Понимание сути жизни залог долголетия и счастья! Всё кажется так просто, но ведь эти сущности не все видят, не все ощущают, а тем более не все воспринимают умом и сердцем! Великолепно дорогой человек, поэт с душой ребёнка и в то же время философа и мыслителя! Спасибо тебе Шон за твои видения и понимания, за твои стихи!
С уважением, А.Бай
Анатолий Бай 28.08.2021 22:22 • Заявить о нарушении
С уважением, А.Бай
Анатолий Бай 28.08.2021 22:22 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.