Буває, що образливі слова
Так боляче, так вміло ранять душу,
А я мовчу, хоч на очах - сльоза,
І я її також ховати мушу.
Так важко подолати біль в собі,
Та намагаюсь видати байдужість.
Лише тоді, коли на самоті,
Мене миттєво залишає мужність.
А потім знов будую я стіну,
Щоб стримати душевні хвилювання.
І шторм емоцій, наче таїну,
Ховаю в серці без слідів вагання.
Хай краще вітер тихий обійма,
А пристрасті дрейфують потихеньку.
Я знаю, що поступиться пітьма
І спокій дасть розбитому серденьку.
.
Ховаю бiль
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121072504238
Свидетельство о публикации №121072504238
Рецензии