Сон-173

У трикутники любовні,
Затяга, як близ Бермудів,
Наче в аномальну зону,
Де людина розум губить.

Пристрасть крутить, наче вихор,
Серце з ревнощів гуркоче -
Й почуття, що тліли стиха,
Затягають в круг порочний.

Важко вибратись з відносин,
До яких приріс душею,
Навіть як нестерпно зовсім
Від докучливого щему.

Навіть як - порвані фото,
Й відео - пішли в корзину,
Але память до нудоти
Крутить спомини без впину.

І коли взаємин сіті -
Звязують любовю трьох -
Важко у таке повірить,
Як у фейк чи порно-стьоб.

Важко віриться у справжність -
Поцілунків та обіймів,
Як дві подруги відважились
Розділити парубійка.

Неможливо уявити,
Як два хлопця до жіночки
Ходять разом - їм відкрито
Двері й серце й серед ночі.

Не кипить їм біль у грудях,
Й ревнощі не зводять з світу -
Їм би втрьох - назавжди бути,
Й не терзатись без просвіту.

Мо, й не люблять вони зовсім,
Лиш всміхаються для знімка,
Бо як любиш - то рвеш коси,
Чи собі, чи підлій дівці.

Мо, не знають вони справжніх
І великих почуттів,
Бо як любиш - то вбиваєш
Конкурента і без слів.