Ніч навколо. А я в самоті,
Що вже стала до болю близькою.
Линуть звуки якісь в німоті,
І дорога здається хисткою.
Як у тиші спокійно душі!..
Ніби лікар, вона утішає.
Забувається гул метушні,
І тривога у серці згасає.
Дощик стукає тихо, бурчить,
Бач, здавалось, його вже не буде,
Наче кіт, за віконцем мурчить
І мене так обхідливо будить…
В небі темно, не видно зірок,
Нависають кудлаті хмарини,
Та немає бентежних думок,
Не сумує душа щохвилини.
І не нудно, і страху нема,
Дім - надійна, могутня фортеця,
Тихий морок мене обійма,
І не треба душі співрозмовця...
Нiч у самотностi
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121072307418
Свидетельство о публикации №121072307418
Рецензии