Собі я знову сповідався
Про те, що у собі таю,
І вкотре знову не признався,
Що десь в душі тебе люблю.
Боюсь любов цю розгубити,
Що враз розтане мов туман…
То ж як тоді без неї жити,
Якщо це був самообман…
Боюсь і випустить назовні
Бо знову в себе не зберу
Той стан божественно-гріховннй
Який з давен в собі несу.
Я знаю, гріх ця засторога
Тобі про нього промовчать,
Той дар, що зпісланий від Бога,
В житті одному марнувать.
20.07.2021
***
© Copyright: Игорь Кознарский, 2021
Свидетельство о публикации №121072007515
Свидетельство о публикации №121072007515
Рецензии