Коли в душі моїй сердитий вітер
Жене блакитну стрічку вдалину
І поспіхом зриває ніжні квіти -
Я голову до матері схилю.
Лише вона зуміє вітер
Прогнати скрізь з душі моїй.
І знову дасть життя всім квітам,
Що подарую потім їй.
Лише вона зігріє серце
І подарує всю любов,
Сильнішу за сердитий вітер,
Ніжніше подумок дібров.
І пройде час,
В душі моїй розквітнуть луки,
І я з любов’ю поцілую
Ласкаві материнські руки.
Лише вона
© Copyright: Александра Ландау, 2021
Свидетельство о публикации №121072006072
Свидетельство о публикации №121072006072
Рецензии