Роса на світанку на кришталь схожа
Небо стискає серце в лещата своєю красою
Ніби зараз відчиняться райські врата
Я падаю в високі трави та чекаю
За кілька хвилин зійде на свій трон велике Сонце і спалить мої вії
Давай втечемо разом від цього дня задушливого
Будемо бігти щодуху
Стрибнемо з високої скелі
Віддамо наші тіла морському пану
І будемо дихати голосно, на хвилях спиною лежачи
Мої очі морем наповнені
Море то очі твої
Слухай зараз мої казки
Саме час відриватися від землі
Слухай мої казки та дихай спокійно
Твоя сутність повільно відривається від землі
Вона торкається неба і моря
І заходу, червоного простору
Слухай мене
© Copyright: Димитрий Вольф, 2021
Свидетельство о публикации №121072005239
Свидетельство о публикации №121072005239
Рецензии