Без мами... все - не те!

Без мами... все - не те
і все - не так
усе, якесь чуже
якесь, тепер не рідне
а я, у цьому світі, мов жебрак
хоч маю все;
смачне і модне, й плідне...
Самотньо на душі серед рідні
веселої, шумної і грайливої
але, без мами, пасмурні ці дні
хоч, сонечко ласкає, наче крилами
Журба на серці
сльози на очах
перебираю речі... такі милі;
кофтина, хустка, плаття...
й тихий страх - без неї! як?
хоч, вже сама на схилі

Я знаю, треба матір відпустити
хай спочиває в спокої і мирі
Стараюсь
Не виходить
В кожній миті
мій взір шукає її очі щирі
Матусю, я приїхала
Я тут
У рідній хаті
На ліжку твоєму
О, скільки ж, має, оцей світ - отрут...
болючих... до невимовного щему
Я справлюся
Все буде як хотіли
ви з батьком - житимем щасливо
нам вистачить і розуму, і сили
як стихне біль утрат
бо іще живо

Без мами... все - не те
і все - не так
хоч, маю все!
Без неї... мов - жебрак!


7.07.2021 рік


Рецензии

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →