І знов не справдився прогноз,
Знов спека, жар немилосердний,
Нема ні дощику, ні гроз,
Як виклик грубості відвертий.
А вже був літній дощ в думках,
Хмарки на небі, прохолода,
Калюжі теплі на шляхах,
Оживша від жари природа.
Уже в уяві втішний ліс
Розкішно віяв ароматом,
Щезала у краплинах млість,
І клекотіла даль розкатом.
І свіжі трави, і роса,
Усе дає душі наснагу...
На жаль, надія вже згаса,
Ніяк не вдовольнити спрагу...
Надiя згаса
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121071704532
Свидетельство о публикации №121071704532
Рецензии