на днi темiнь

він везе свої слова нагора,
щоб їх почули,
розхитані нерви бунтують,
їх крихкі струни надірвано
останніми днями розлучення
і злуки з нещастям плести з одинокістю дні буття,
настане щось нове,
чи буде воно невідворотньо теплим,
чи завершиться, не почавшись,
почуття його завжди вбивали,
коли стигнули,
і його, і тих, хто навпроти,
коли людина каплю свого терпіння розвіює за вітром,
не бачить усталеної долі,
вона здатна ламати побудоване,
тяга до нових вражень,
нових жертв,
вічні спрага, голод і холод
одинокого серця,
що його вбиває власний нарцисизм,
процвітають на тлі темного дна душі

12.14
17 липня 2021


Рецензии