Знову в душу хвилювання
Так і ллються нетактовно,
Не зважають на бажання,
Дошкуляють невгамовно.
Заспокійливо повіяв
Вітерець, шепнув тихенько,
Наче в душу спокій сіяв:
"Не сумуй, моє серденько!
Ну, будь ласка, усміхнися,
Ти здолаєш всі незгоди,
Схаменись та озирнися
І вдихни ковток свободи.
Переможеш перешкоди,
Грім, дощі, душевні рани,
Як симптоми захолоди,
І відчуєш рай нірвани.
Ти ж не раз втрачала віру,
Та, як Фенікс, повставала,
Швидше линь у радість виру,
Будь весела й витривала.
Вір, усе ще буде добре,
Просто ти не падай духом!.."
Я поглянула на обрій
Й раптом впоралась із сумом...
Все буде добре
© Copyright: Галина Чехута, 2021
Свидетельство о публикации №121071507341
Свидетельство о публикации №121071507341
Рецензии